ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ІНВАЛІДНІСТЬ?
Це нормально – співчувати батькам, які виховують дитину з інвалідністю. Бо їм справді треба докладати дуже багато зусиль. Не потрібно винаходити якусь особливу поведінку-підтримку. Достатньо звичайного спілкування «як завжди». З друзями – дружити, з приятелями – перекидатись привітами, незнайомцям – посміхатись.
Розмови з дитиною ❗️
Допомога дітям з ООП під час війни. Поради для батьків
ЧИ ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ З ООП ПРО ВІЙНУ?
Обов’язково потрібно. Незалежно від того, які особливості має дитина та якого віку, вона вже бачила війну чи певні її ознаки (блок-пости, зруйновані будівлі, бомбосховища тощо). До того ж чимало дітей з ООП користуються інтернетом, де стикаються з відповідною інформацією, грають в ігри, спілкуються в чатах, соцмережах.
Якщо не говорити з ними про війну, є високий ризик, що вони отримають викривлену чи неправдиву інформацію. А, отже, невизначеність та неінформованість (чи неадекватна інформованість) породить додаткову тривожність, страхи та викривлене сприйняття подій. У гіршому випадку це може спричинити небезпечну ситуацію.
Але глибина, зміст та способи інформування про війну залежать від віку дитини, індивідуальних можливостей розуміння та сприйняття мовлення.
У будь-якому випадку можна (і треба!) супроводжувати пояснення візуалізацією інформації. Наприклад, узяти зображення чи відео з інтернету (профільтрувавши травматичні), а також використовувати те, що оточує дитину – протитанкові укріплення, військову форму, блок-пости, техніку тощо. Якщо ви переїжджаєте, то це можуть бути великі скупчення людей на вокзалах, черги на автобуси – усе, що дитина може ідентифікувати, треба їй пояснити, розказати, чому відбувається саме так і тепер.
Знання дитини про війну допоможе й у випадку, коли родина змушена переїжджати в безпечніше місце. Адже якщо ви візьмете відповідальність за переїзд виключно на себе (тому що я так вирішив), супротив та агресія дитини будуть спрямована на вас. Та коли вона знатиме, що є об’єктивні обставити, їй буде легше це пережити, тому що в такому випадку батьки лишаться острівцем безпеки, що важливо для стабілізації дитини.
ЯК ПІДТРИМУВАТИ ДИТИНУ Й ЧОМУ ВАЖЛИВІ РУТИНИ?
Зміна обставин та укладу життя дає нам змогу поглянути на ситуацію з іншого боку та побачити нові можливості й віднайти нові орієнтири.
Тепер, коли самі педагоги змушені розвʼязувати, окрім освітніх питань, ще й завдання власної безпеки та психоемоційного стану, можливостей для навчання дітей з ООП стало ще менше. І брак системного навчання та доступу до корекційних занять, зв’язку зі звичними педагогами спричиняє додаткове напруження в батьків.
Проте часто ми не помічаємо, що корекційна складова окремих занять із дітьми з ООП переоцінена. За спостереженнями фахівців, вона не дає такого значного ефекту, як чимало звичних рутинних справ, які можуть стати навчальними для дитини:
· побутові навички та самостійність;
· соціальний розвиток;
· ігри, уподобання, хобі.
Для всього цього не потрібні окремі педагоги, достатньо залученості батьків. Натомість результат від перенесення акценту з академічних досягнень на побутові є платформою для розвитку навичок для життєвої адаптації.
Тож підтримка дитини з ООП базується на щоденній рутині та буденності. Тому важливо створити для неї усталений розклад дня, причому бажано його візуалізувати у формі картинок та тексту.
Розклад обов’язково має містити звичні гігієнічні процедури, прогулянки, ігри, фізичну активність, побутові справи на кшталт походів до крамниці, прибирання, готування їжі, догляду за домашніми тваринами – усе те, до чого дитина звикла вдома. Це доволі легко дотримувати, і такі прості речі можуть стабілізувати дитину з ООП, для якої звичні справи є основою безпеки та впевненості.
За можливості (коли родина в безпеці та в ресурсі) варто організувати спілкування з однолітками, навчання в будь-якому форматі, який використовувався раніше, – з батьками, дистанційне в школі (якщо воно вже почалося), заняття з корекційними спеціалістами, різноманітні розвивальні заходи онлайн тощо.
Спланований розклад не лише створює стан передбачуваності для дитини, допомагає зняти її тривожність, але й дає підтримку психологічній рівновазі дорослого. Адже коли ти обіцяєш залежному від тебе (дитині) щось робити в певному порядку та дотримуєшся цієї обіцянки, це позитивно впливає й на стабілізацію самого дорослого – він також має план дій як опору.
Але важливо пам’ятати, що варто давати й самій дитині право обирати деякі різновиди діяльності та їхню послідовність у межах розкладу. Тоді вона відчуватиме, що може впливати на ситуацію і її думка важлива.
ЯК ВИЗНАЧИТИ, НАД ЧИМ ВАРТО ПОПРАЦЮВАТИ?
Є два варіанти. Перший – батьки можуть скористатися чек-листами, опитувальниками, анкетуванням чи тестуванням (матеріалів в інтернеті щодо цього є чимало, або можна запитати педагогів, якщо є можливість). Можна орієнтуватися й на рекомендації фахівців щодо того, які навички мають бути вже сформованими в дитини відповідного до віку.
Другий варіант – дати відповідь самому собі (батьківська рефлексія) на такі запитання:
· Що вам спричиняє найбільший дискомфорт у догляді за дитиною?
· Які побутові завдання вона може виконувати самостійно або з найменшим втручанням дорослого?
· Які побутові навички потрібні вашій дитині не лише вдома, але й (з урахуванням нинішніх обставин) в іншому місці перебування?
· У яких побутових завданнях дитина відчуває найменший дискомфорт чи навіть отримує задоволення?
· Які моменти потребують вашого прискіпливого контролю?
Отримавши відповіді, дорослі побачать для себе можливості для розвитку дитини з ООП, отримання нею навичок, які будуть не менш важливими (або навіть більше), ніж заняття з логопедом чи психологом. Побутова самостійність, окрім навичок дитині, надає й батькам певну історію успіху (а успіх обов’язково буде, бо тепер у вас є достатньо часу для практики), якою можна пишатися.
ІГРИ
Ігрова діяльність відповідно до віку – це важлива платформа для розвитку та підтримки соціальних, комунікативних і навіть когнітивних навичок. Навіть у випадку, коли дитина невербальна, її навички комунікації та спілкування можна поглиблювати саме завдяки іграм.
Активні та рухливі ігри дають можливість зняти напруження, посилити здатність контролювати тіло. Дитина вчиться запам’ятовувати правила та дотримуватися їх: наприклад, дотримуватися черги, чекати, стежити за тим, що роблять інші тощо.
Сенсорні ігри (переливати воду, додавати пісок, олію, фарби, торкатися, гладити, нюхати тощо) знімають сенсорне перевантаження, забезпечують дитині відпочинок, наприклад, від спілкування з іншими людьми. А з іншого боку, ми даємо їй нові знання та навички.
Настільні (так звані дидактичні) ігри підтримують навички спілкування та соціальної взаємодії. Вони також сприяють закріпленню навчальних досягнень та корекційної роботи (наприклад, ігрові завдання із запам’ятовування, концентрації уваги, розвитку мислення тощо).
До того ж, коли ви граєте в ігри з дитиною, ви й самі можете переключитися з того, що відбувається навколо, отримати радість та задоволення хоча б на кілька хвилин. Це дає змогу й дітям побачити, що в будь-яких обставинах є час на розслаблення та радощі, на відчуття самого життя. Тоді й діти припиняють відчувати тривогу.
ПІДТРИМКА НАВИЧОК
Чи не найбільше батьків жахає, що діти можуть втратити навички, які вони здобули раніше. Цей страх, проте, не є специфічним для періоду війни, він супроводжує батьків дітей з ООП постійно.
Але фахівці стверджують, що це практично неможливо: здобуті навички втрачаються лише за наявності медико-фізіологічних підстав, тобто коли стан здоров’я дитини раптово та суттєво погіршується. Це можуть бути психологічні травми, але в такому разі, найвірогідніше, у мозку дитини відбудуться компенсаторні процеси. І тоді пізніше йтиметься про відновлення цих навичок, а не здобуття їх наново, тому процес буде швидшим і простішим.
А от якщо дитина почала гірше читати чи забула арифметичні дії, літери, написання слів, звуки тощо, то це означає, що ця навичка не була опанована в достатньому обсязі. Також її втрата може відбутися, якщо дитина нею не користується нею в повсякденному житті (тобто з погляду дитини ця навичка непотрібна). Власне, це також може бути орієнтиром для батьків: що з цих навичок можна перетворити на постійний функціонал для дитини.
Батькам варто включити заняття в щоденний розклад, про який ідеться вище. Причому набагато краще, аби такі заняття були коротшими, але кілька разів на день. Зосереджуватися варто не на тих цілях, які раніше були перед дитиною та її педагогами (ІПР), а відштовхуватися від того, що вона вже опанувала, чи на тому, де вона зупинилася на момент переривання звичних занять.
А далі – подумати над тим, як закріпити ці навички в буденних ситуаціях. Сплануйте ваші заняття. Наприклад, якщо ви хочете займатися з дитиною математикою, ви можете:
· порахувати, скільки продуктів потрібно, аби приготувати страву на ту кількість людей, які проживають із вами (це закріплює навички рахування, додавання, множення, вираховування пропорцій тощо);
· виміряти площу та периметр приміщення, кімнати, майданчика, встановивши для цього, наприклад, спеціальну програму на смартфон;
· пошукати навколо себе предмети заданої геометричної форми або намалювати маршрут прогулянки;
· розрахувати суму покупок у магазині чи час, який потрібен кожному члену родини на виконання якихось дій.
А приготування їжі, наприклад, дає надшироке поле для різноманітних занять: тієї ж математики, сенсорних вправ (які продукти на доторк), розвитку дрібної моторики (різати, терти), розрахунку ваги. А якщо дитина може допомогти приготувати щось для всієї родини, це підвищуватиме її самооцінку та даватиме відчуття важливості для соціуму.
Щодо навичок письма, читання, усного мовлення, то є навіть метод так званого навчання в природних умовах. Ви можете:
· надавати дітям письмові побутові інструкції – що, як і в якому порядку робити;
· складати список покупок та читати назви продуктів у магазині;
· писати повідомлення в месенджерах (додатково це тренує й навичку спілкування) – це й техніка письма, і граматика, і пунктуація, і розуміння прочитаного й багато інших нюансів.
· граючи в настільні ігри, ви можете давати завдання прочитувати, що написано на ігровій картці, чи ставити уточнювальні запитання, стимулюючи до розмови;
· обговорювати чи переказувати мультфільми, кіно, відео в соцмережах.
_______________________________________________________________________
ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ Важливі умови та правила організації дистанційного навчання
Як організувати дистанційне навчання для найвразливішої категорії дітей?Що потрібно знати батькам для дистанційного навчання їхніх дітей в домашніх умовах?
Практичні кроки та поради щодо ефективної організації
навчального процесу вдома
Крок 1. Дотримання режиму дня (чергування інтелектуального навантаження з фізичним).
⮚Щоб допомогти дитині адаптуватись до нових умов навчання, необхідно створити оптимальний режим дня, який буде подібним до попереднього. Плануйте день разом із дітьми. Дитині дуже важко буде повертатися до навчальних буднів, якщо зараз її графік буде інший. Тому, бажано продовжувати лягати спати, прокидатися, харчуватися і гуляти в один і той же час.
⮚Розподіляйте навантаження дитини. Не виконуйте все одразу. Інтелектуальні завдання чергуйте з фізичними хвилинками, руховими іграми. Крім фізичних вправ, дитина може під час перерви зайнятися справами по дому (скласти іграшки, погодувати риб тощо) чи погратися.
Крок 2. Складання розкладу уроків, занять тощо
⮚Для того, щоб ефективно організувати навчальний процес вдома, потрібно включити навчання в режим дня дитини. Оформіть режим дня разом з дитиною у формі плакату (з фотографіями дій, піктограм та інших символів тощо) та прикрипіть у кімнаті. Він допоможе дитині з порушеннями інтелектуального розвитку зрозуміти послідовність виконання дій та вивчення різних навчальних предметів.
⮚Навчайте дітей плануванню. Для цього переглядайте та проговорюйте разом з дитиною візуальний режим дня та розклад уроків, зображений на плакаті. Важливо, щоб дитина знала, що вранці вона робить ранкову зарядку, 7
вмивається, снідає, потім вивчає українську мову, а після обіду створює проект (робить поробку) і читає, тощо.
⮚Зазвичай найпродуктивнішим часом для навчання є ранок. Хоча, звісно, складаючи розклад, орієнтуйтеся на особливості дитини. Бажано також складати план занять на наступний день звечора і дотримуватися щодня однакових часових рамок. Можна використовувати картки візуальної підтримки для створення візуального розкладу, на якому буде зазначено, що буде дитина робити спочатку, що потім.
Крок 3. Використовуйте цікаві прийоми поетапного досягнення результату.
⮚Якщо дитині, яка навчається в початковій школі, важко впоратися з певним обсягом роботи, запропонуйте їй намалювати на аркуші кола, які відповідають кількості необхідних завдань, і по черзі розфарбовувати чи закреслювати їх. Виконали одне завдання – і закреслили коло.
⮚Корисним є розроблення спеціальної системи заохочення. Це підтримує мотивацію до виконання завдань, діти пишаються своїми виконаними справами.
Крок 4. Організація робочого простору
⮚Для ефективного навчання
необхідно забезпечити дитину її
комфортним та зручним робочим
місцем. Адже навчання на дивані або
лежачи в ліжку буде відволікати і
шкодити здоров’ю дитини. Тому
виберіть окремий куточок (навчальну
зону) у будинку та обладнайте його.
Бажано усунути фактори, що можуть відволікати дитину. Середовище, що не відволікає увагу, дозволить школярам навчатися ефективно та допоможе почуватися більш спокійно. Тож під час виконання завдань дитиною
8
намагайтеся забезпечити відсутність сторонніх шумів – вимкніть сповіщення мобільного телефону, телевізор та радіо.
⮚організовуючи робоче місце для дитини, необхідно враховувати стан її здоров’я, зорові, рухові, слухові, пізнавальні можливості. Необхідно допомогти дитині (відповідно фізичних можливостей), зберігати правильну поставу при роботі за комп’ютером. Монітор комп’ютера має бути навпроти очей. Також слід забезпечити вимоги до освітлення робочого місця, повітряного середовища в приміщенні, ознайомити та дотримуватись правил техніки безпеки.
Крок 5. Заздалегідь ознайомте дитину з
процесом дистанційного навчання. Поясніть,
як буде проходити заняття вдома, що вона буде
бачити на комп’ютері, хто буде на зв’язку, кого
вона буде бачити та чути, коли увімкнеться
відео, для чого поруч будуть батьки і яку
допомогу вони будуть надавати, як будуть
працювати разом. Психологічно налаштуйте дитину на ефективну спільну роботу та взаємодію.
Крок 6. Організація навчання
⮚Чергуйте онлайн-навчання з іншими видами навчальної діяльності: читання книг, створення проектів, спостереження, експериментування, розвиваючі ігри, малювання, ліплення, конструювання тощо.
⮚навчальний матеріал вивчайте невеликими змістовими блоками, відповідно можливостей дитини, що сприятиме кращому запам’ятовуванню та відтворенню інформації.
⮚Слід пам’ятати, що знання краще засвоюються в ігровій формі. Всі уміння та навички закріплюються за принципом «від простого до складного» (якщо дитина вільно виконує завдання, або навичка вже сформована і доведена до автоматизму, тоді ускладнюємо завдання або формуємо нову навичку). Допоможіть вашій дитині, якщо у неї щось не виходить, підтримайте. Якщо
9
вона постійно користується підказками (фізична - рука в руці, жестова, словесна), то можна поступово зменшувати кількість їх використання і надавати дитині більше самостійності в діях. Слід допомагати дитині, але не виконувати завдання замість неї.
Крок 7. Усунення бар’єрів та труднощів у навчанні
⮚Якщо дитина зустрічається з психологічними труднощами роботи з новою формою викладу матеріалу, технічними труднощами при роботі з обладнанням, допоможіть йому справитися з цим, надайте їй психологічну підтримку та допомогу, у разі необхідності звертайтеся до педагога за консультацією.
Крок 8. Підтримуйте інтерес до навчання
⮚Мотивуйте дитину до успіху. Мотивація може бути різною – зовнішньою (заохочення, як-то дозвіл погратися на комп'ютері, купити іграшку тощо) та внутрішньою – власне пізнавальний інтерес дитини (який підвищується від підтримання допитливості дитини, похвали за її досягнення тощо).
⮚Пам’ятайте: ваші заохочення та підтримка показують дитині, що Ви пишаєтесь її роботою і її зусилля не залишаються непоміченими. Хваліть дітей за виконану роботу, за конкретну дію. Звертайте увагу на домашні завдання як навчальний інструмент до самостійності, а не покарання.
⮚Підтримувати інтерес дитини і мотивацію до вивчення і пізнання нового - це головна вимога для успішного освоєння інформаційно-комунікаційними технологіями та роботи в дистанційному режимі, для отримання якісної освіти дитини з обмеженими інтелектуальними можливостями.
Крок 9. Пам’ятайте про дотримання здоровязбережувального режиму під час дистанційного навчання Враховуйте ризики, які виникають при роботі на комп’ютері:
∙ Гіподинамія. Тривале сидіння перед комп’ютером в одному положенні призводить до того, що м’язи слабо розвиваються, дитина стає дратівливою, швидко стомлюється.
∙ Порушення зору. Постійна напруга зору веде до стомлення очних м’язів, а також негативно впливає на внутріочні судини і сітківку ока.
10
∙ Навантаження на руки. Під час роботи за комп'ютером кисті рук постійно знаходяться в напрузі: вони здійснюють однотипні рухи, довгий час не змінюють позицію. В результаті виникає стійке стомлення м’язів рук, що потім виражається в болях суглобів.
∙ Навантаження на шию. Під час роботи за комп’ютером шийний відділ хребта також знаходиться в постійній напрузі, особливо якщо дитина сидить нерівно. В результаті погіршується кровопостачання мозку, може виникнути кисневе голодування, що проявляється в головних болях.
∙ Вплив на центральну нервову систему. Тривале використання комп’ютера може не тільки стати причиною підвищеної стомлюваності і навіть запаморочень, але й викликати інші порушення - сонливість, апатію, неуважність, нестриманість, зниження уваги тощо.
Робіть паузи під час навчання, перерви після кожного відео-уроку чи заняття, виконуйте рекомендовані фахівцями вправи для очей, дихальну гімнастику, фізкульхвилинки у процесі роботи з комп’ютером. Проводьте гімнастику для зняття стомленості.
Пропонуємо комплекс вправ для очей
1. Швидко покліпати очима, закрити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5-ти. Вправу повторити 4-5 разів.
2. Міцно зажмурити очі, рахуючи до 3-х, відкрити очі та подивитися вдалечінь, рахуючи до 5-ти. Вправу повторити 4-5 разів.
3. Витягнути праву руку вперед і стежити очима, не повертаючи голови, за повільними рухами вказівного пальця витягнутої руки вліво і вправо, вгору і вниз. Вправу повторити 4-5 разів.
4. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок до 4-х, потім перенести погляд вдалечінь на рахунок до 6-ти. Вправу повторити 4-5 разів.
5. Проводити по 3-4 кругових рухи очима в праву сторону, стільки ж у ліву. Розслабити очні м'яи, подивитися вдалечінь – рахуючи до 6-ти. Вправу повторити 1-2 рази.
Пам’ятайте, що вчителі та фахівці школи завжди готові поспілкуватися з Вами та вашими дітьми в різний спосіб, надати консультацію чи практичну допомогу.
Крок 10. Позитивне оцінювання діяльності
Прагнення дитини до виконання завдань повинно оцінюватись позитивно та підкріплюватись словами дорослого. «Молодець», «У тебе все вийде», «Ти дуже старався», «Сьогодні тобі вдалося це зробити краще». Це впливає на 11
підвищення самооцінки дитини, її віри у отримання позитивного кінцевого результату, ставлення до виконаної роботи з різних видів діяльності. Пам’ятайте, що оцінювати потрібно не дитину, а діяльність, яку він здійснює або намагається здійснити при вашій допомозі.
Пам’ятайте, що основною умовою успіху в просуванні дитини з обмеженими інтелектуальними можливостями за освітньою програмою є провідна роль батьків. Практика показує, що найсприятливі умови навчання школярів з використанням дистанційних освітніх технологій складаються тоді, коли батьки учнів є безпосередніми учасниками освітнього процесу. Необхідно пам’ятати та дотримуватись рекомендацій щодо організації дистанційного навчання. Ваша увага та турбота допоможе дитині навчатися, розвиватися, подолати можливі труднощі та бар’єри при дистанційному навчанні.
______________________________________________________________________
ЗМІНИ,
що вносяться до порядків, затверджених
постановами Кабінету Міністрів України
від 10 квітня 2019 р. № 530 і від 15 вересня 2021 р. № 957
1. У Порядку організації інклюзивного навчання у закладах
дошкільної освіти, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10
квітня 2019 р. № 530:
1) пункт 2 після абзацу четвертого доповнити новими абзацами такого змісту:
“Під
час організації інклюзивного навчання висновки інклюзивно-ресурсних центрів,
видані до 1 січня 2022 р., є дійсними до закінчення строку їх дії або до видачі
інклюзивно-ресурсним центром в установленому порядку нового висновку.
У
період воєнного стану, надзвичайної ситуації
або надзвичайного стану (особливого періоду) для організації інклюзивного
навчання дітей з особливими освітніми потребами (зокрема з числа тих, що
вимушені були змінити своє місце проживання (перебування) внаслідок збройної
агресії Російської Федерації) до закладу освіти подаються копії документа, що
посвідчує особу (в разі наявності) та висновку.”.
У
зв’язку з цим абзац п’ятий вважати абзацом сьомим;
2)
у пункті 5:
абзац
п’ятий викласти в такій редакції:
“У
разі наявності висновку, що не містить інформації про рівень підтримки, така
дитина розподіляється у групу закладу дошкільної освіти відповідно до
складності її порушень з урахуванням рекомендацій команди
психолого-педагогічного супроводу дитини
з особливими освітніми потребами (за участю фахівців
інклюзивно-ресурсного центру)”;
доповнити
пункт абзацом такого змісту:
“У
період воєнного стану, надзвичайної
ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) гранична кількість дітей
з особливими освітніми потребами в інклюзивних групах, визначена цим Порядком,
не застосовується. Заклад освіти не може відмовити в організації інклюзивного
навчання дитини з особливими освітніми потребами та створенні інклюзивної
групи.”;
3) пункт 7
доповнити абзацом такого змісту:
“У
період воєнного стану, надзвичайної
ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) психолого-педагогічні та
корекційно-розвиткові послуги (допомога) надаються дітям з особливими освітніми
потребами (за умови дотримання безпеки учасників освітнього процесу) фахівцями
інклюзивно-ресурсних центрів, педагогічними працівниками закладу освіти,
зокрема з числа тих, що вимушені були змінити своє місце проживання
(перебування) та/або місце роботи внаслідок збройної агресії Російської
Федерації.”.
2.
У Порядку організації інклюзивного навчання у закладах
загальної середньої освіти, затвердженому постановою Кабінету
Міністрів України від 15 вересня 2021 р. № 957:
1)
пункт 1 після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
“У
період воєнного стану, надзвичайної
ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) можливе застосування
дистанційно-очної (змішаної) форми здобуття освіти.”.
У
зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;
2) пункт 5
доповнити абзацом такого змісту:
“У
період воєнного стану, надзвичайної
ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) для організації
інклюзивного навчання учнів з особливими освітніми потребами (зокрема з числа
тих, що вимушені були змінити своє місце проживання (перебування) внаслідок
збройної агресії Російської Федерації) до закладу освіти подаються копії
документа, що посвідчує особу (в разі наявності) та висновку.”;
3) пункт 6 доповнити абзацом такого змісту:
“У
період воєнного стану, надзвичайної
ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) гранична кількість учнів
з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах, визначена цим Порядком,
не застосовується. Заклад освіти не може відмовити в організації інклюзивного
навчання учня з особливими освітніми потребами та створенні інклюзивного
класу.”;
4)
пункт 7 доповнити реченнями такого змісту: “До складу команди залучаються фахівці інклюзивно-ресурсного
центру, які брали участь у проведенні комплексної оцінки. У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або
надзвичайного стану (особливого періоду) засідання команди можуть проходити в
режимі он-лайн та/або у змішаному очно-дистанційному форматі.”;
5)
у пункті 13:
перше
речення викласти в такій редакції:
“13.
Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття проводяться фахівцями із
числа педагогічних працівників закладу освіти, педагогічними працівниками
вчителями-дефектологами (вчителем-логопедом, сурдопедагогом, тифлопедагогом,
олігофренопедагогом), які введені до штату закладів освіти відповідно до
типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти та/або додатково
залученими фахівцями, з якими заклад освіти або відповідний орган управління у
сфері освіти укладають цивільно-правові договори.”;
доповнити пункт абзацом такого змісту:
“У
період воєнного стану, надзвичайної
ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) психолого-педагогічні та
корекційно-розвиткові заняття для учнів з особливими освітніми потребами (за
умови дотримання безпеки учасників освітнього процесу) можуть проводитися
фахівцями інклюзивно-ресурсних центрів, зокрема з числа тих, що вимушені були
змінити своє місце проживання (перебування) та/або місце роботи внаслідок
збройної агресії Російської Федерації.”;
6)
абзац другий пункту 20 викласти в такій редакції:
“Під час формування таких груп враховуються індивідуальні програми
розвитку. Кількість учнів в інклюзивній міжкласній групі повинна становити не більше дванадцяти. На період воєнного стану, надзвичайної ситуації або
надзвичайного стану (особливого періоду) можуть формуватися тимчасові
інклюзивні міжкласні групи.”;
7)
у додатку 1 до Порядку у розділі “Другий рівень” у графі “Фінансове забезпечення” після слів
“корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних занять (послуг)” доповнити
словами “, оплати послуг асистента
вчителя”.
_______________________________________________________________________
|
КАБІНЕТ
МІНІСТРІВ УКРАЇНИ |
|
від 9 серпня 2017 р. № 588 |
Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного
навчання у загальноосвітніх навчальних закладах
Кабінет Міністрів
України постановляє:
Внести до Порядку організації
інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872 (Офіційний
вісник України, 2011 р., № 62, ст. 2475), зміни, що додаються.
|
В.ГРОЙСМАН |
|
|
Інд. 73 |
|
|
ЗАТВЕРДЖЕНО |
ЗМІНИ,
що вносяться до Порядку організації
інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах
1. У пункті 3:
1) в абзаці першому
слова “з вадами фізичного” замінити словами “з порушеннями фізичного,
інтелектуального”, а слова “, в тому числі дітей-інвалідів” виключити;
2) в абзаці другому
слово “вадами” замінити словом “порушеннями”;
3) в абзаці п’ятому
слово “кадрами” замінити словом “працівниками”.
2. Пункти 4 і 8 викласти у такій
редакції:
“4. Керівник
загальноосвітнього навчального закладу на підставі заяви батьків або законних
представників дитини з особливими освітніми потребами, висновку
психолого-медико-педагогічної консультації та за підтримки відповідного органу
управління освітою організовує клас з інклюзивним навчанням, створює необхідну
матеріально-технічну та навчально-методичну базу, здійснює добір відповідних
педагогічних працівників тощо.”;
“8. Для забезпечення
ефективності навчально-виховного процесу у класі з інклюзивним навчанням
кількість учнів з особливими освітніми потребами становить:
одна - три дитини із
числа дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного
розвитку, зниженим зором чи слухом, легкими інтелектуальними порушеннями тощо;
не більш як двоє дітей
із числа дітей сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення, у тому числі з
дислексією, розладами спектра аутизму, іншими складними порушеннями розвитку
(порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними
порушеннями чи затримкою психічного розвитку) або тих, що пересуваються на
візках.”.
3. У пункті 9 слово
“МОНмолодьспортом” замінити словом “МОН”.
4. Абзаци перший і другий пункту 10
викласти у такій редакції:
“10.
Навчально-виховний процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється
відповідно до робочого навчального плану загальноосвітнього навчального
закладу, складеного на основі типових навчальних планів загальноосвітніх
навчальних закладів.
Відповідно до
особливостей інтелектуального розвитку учня може розроблятися індивідуальний
навчальний план та індивідуальна навчальна програма.”.
5. Пункт 11 доповнити
абзацами такого змісту:
“Корекційно-розвиткова
робота - комплекс заходів із системного психолого-педагогічного супроводження
дітей з особливими освітніми потребами у процесі навчання, що спрямований на
корекцію порушень шляхом розвитку пізнавальної діяльності, емоційно-вольової
сфери, мовлення та особистості дитини. Корекційно-розвиткова робота проводиться
як корекційно-розвиткові заняття за напрямами відповідно до індивідуальних
особливостей учня.
Тривалість групового
корекційно-розвиткового заняття становить 35-40 хвилин, індивідуального - 20-25
хвилин. Групи наповнюваністю два - шість учнів комплектуються відповідним
спеціалістом з урахуванням однорідності порушень та рекомендацій
психолого-медико-педагогічної консультації.
Корекційно-розвиткові
заняття проводяться вчителями-дефектологами (корекційними педагогами) та
практичними психологами.”.
6. Пункти 12 і 13 викласти у такій
редакції:
“12. Відповідно до
індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності на кожного учня з
особливими освітніми потребами складається індивідуальна програма розвитку за
формою згідно з додатком, яка забезпечує індивідуалізацію навчання, визначає
конкретні навчальні стратегії та підходи.
В індивідуальній
програмі розвитку зазначається загальна інформація про учня, наявний рівень
знань і вмінь, динаміку розвитку, адаптацію навчального матеріалу, технічні
пристосування, додаткові послуги (корекційно-розвиткові заняття), визначені на
підставі висновку психолого-медико-педагогічної консультації.
Індивідуальна програма
розвитку розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків учня
або його законних представників, затверджується керівником загальноосвітнього
навчального закладу і підписується батьками або законними представниками та
переглядається двічі на рік (у разі потреби частіше) з метою її коригування.
13. В індивідуальній
програмі розвитку зазначається кількість годин та напрями проведення
корекційно-розвиткових занять, визначені психолого-медико-педагогічною
консультацією з урахуванням особливостей психофізичного розвитку учня та
типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів,
зокрема:
три - п’ять годин -
для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку,
зниженим зором чи слухом, легкими інтелектуальними порушеннями;
п’ять - вісім годин -
для дітей сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення, розладами спектра аутизму,
іншими складними порушеннями розвитку (порушеннями слуху, зору, опорно-рухового
апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями чи затримкою психічного
розвитку тощо).
Години, визначені для
проведення корекційно-розвиткових занять, не враховуються під час визначення
гранично допустимого тижневого навчального навантаження учнів з особливими
освітніми потребами. Корекційно-розвиткові заняття проводяться з урахуванням
особливостей навчально-пізнавальної діяльності учня.”.
7. У пункті 14:
1) слово
“індивідуальних” виключити;
2) доповнити пункт
абзацом такого змісту:
“Освітні та соціальні
потреби дітей із складними порушеннями розвитку під час їх перебування в загальноосвітньому
навчальному закладі задовольняються соціальними працівниками, батьками або
особами, уповноваженими ними.”.
8. В абзаці першому пункту 15 слово
“індивідуальною” виключити.
9. Доповнити Порядок додатком такого
змісту:
|
“Додаток |
П О Л О Ж Е Н Н Я
про команду
психолого-педагогічного супроводу дитини
з особливими освітніми потребами
в Раденицькому ЗЗСО І-ІІ ступенів
1. Це Положення визначає основні принципи,
завдання та функції, а також порядок організації діяльності команди
психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами (далі
- Команда супроводу), які здобувають освіту в умовах інклюзивного навчання в Раденицькому ЗЗСО І-ІІ ступенів.
2. У цьому Положенні терміни вживаються в такому
значенні:
·
індивідуальна навчальна програма - документ (частина ІПР), який
окреслює коло знань, умінь та навичок, що підлягають засвоєнню з кожного
окремого навчального предмету у процесі навчання у закладі загальної середньої
освіти з метою реалізації індивідуальної освітньої траєкторії дитини з
особливими освітніми потребами (далі дитини з ООП). Містить перелік тем
матеріалу, що вивчається, рекомендації щодо кількості годин на кожну тему, час,
відведений на вивчення всього курсу.
Інші терміни вживаються
у значеннях, наведених в Законі України “Про освіту”.
3. Персональний склад Команди супроводу
затверджується наказом керівника закладу освіти, в якому здобувають освіту діти
з ООП.
4. Команда супроводу дитини з ООП співпрацює з
ІРЦ з питань надання корекційно-розвиткових послуг та методичного забезпечення
її діяльності.
ІІ. Склад учасників Команди супроводу
1. Склад Команди супроводу визначається з
урахуванням освітніх потреб дитини з ООП.
2. До складу Команди супроводу дитини з ООП
входять:
·
постійні учасники: директор та заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель початкових
класів (класний керівник), вчителі, асистент вчителя, практичний психолог,
соціальний педагог, вчитель-дефектолог (з урахуванням освітніх потреб дитини з
ООП), вчитель-реабілітолог та батьки або законні представники (далі - батьки)
дитини з ООП тощо;
·
залучені фахівці: медичний працівник закладу освіти, лікар,
асистент дитини, спеціалісти системи соціального захисту населення, служби у
справах дітей тощо.
ІІІ. Принципи діяльності Команди супроводу
1. Основними принципами діяльності Команци супроводу
є:
·
повага до індивідуальних особливостей дитини з ООП;
·
дотримання інтересів дитини з OOH, недопущення дискримінації
та порушення її прав;
·
командний підхід;
·
активна співпраця з батьками дитини з ООП, залучення їх до
освітнього процесу та розробки IПP;
·
конфіденційність та дотримання етичних принципів;
·
міжвідомча співпраця.
IV. Завдання Команди супроводу
1. Команда супроводу виконує наступні завдання:
·
збір інформації про особливості розвитку дитини, її інтереси,
труднощі, освітні потреби на етапах створення, реалізації та моніторингу
виконання ІПP;
·
визначення напрямів психолого-педагогічних та
корекційно-розвиткових послуг, що можуть бути надані в межах закладу освіти на
підставі висновку ІРЦ
(ПМПК), та забезпечення
надання цих послуг;
·
розроблення ІПР для кожної дитини з ООП та моніторинг її виконання
з метою коригування та визначення динаміки розвитку дитини;
·
надання методичної підтримки педагогічним працівникам закладу
освіти з організації інклюзивного навчання;
·
створення належних умов для інтеграції дітей з ООП в освітнє
середовище;
·
проведення консультативної роботи з батьками дітей з ООП щодо
особливостей їх розвитку, навчання та виховання;
·
проведення інформаційно-просвітницької роботи у закладі освіти
серед педагогічних працівників,
батьків і дітей з метою недопущення дискримінації та порушення прав дитини, формування дружнього та неупередженого
ставлення до дітей з ООП.
V. Основні функції учасників Команди супроводу
Адміністрація закладу
освіти (директор та заступник директора з навчально-виховної роботи):
·
формування складу Команди супроводу;
·
призначення відповідальної особи щодо координації розроблення ІПР;
·
організація роботи Команди супроводу;
·
контроль за виконанням висновку ІРЦ;
·
залучення фахівців (в тому числі фахівців ІРЦ) для надання
психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з ООП;
·
контроль за виконанням завдань учасниками Команди супроводу своїх
функцій;
·
розроблення спільно з іншими учасниками Команди супроводу
індивідуального навчального плану дитини з ООП;
·
залучення батьків дитини з ООП до розроблення і погодження ІПР;
·
оцінка діяльності педагогічних працівників, залучених до
реалізації ІПР;
·
моніторинг виконання ІПР.
Практичний психолог:
·
вивчення та моніторинг психічного розвитку дитини з ООП;
·
психологічний супровід дитини з ООП;
·
надання корекційно-розвиткових послуг дитині з ООП згідно з IПP¹;
·
надання рекомендацій, консультацій та методичної допомоги
педагогічним працівникам закладу освіти у роботі з дитиною з ООП;
·
консультативна робота з батьками дитини з ООП;
·
просвітницька робота щодо формування психологічної готовності в
учасників освітнього процесу до взаємодії в інклюзивному середовищі.
¹Проведення
корекційно-розвиткових занять практичним психологом, учителем-дифектологом
здійснюється відповідно до чинного законодавства.
Соціальний педагог:
·
соціально-педагогічний патронаж дитини з ООП та її батьків;
·
виявлення соціальних проблем, які потребують негайного вирішення,
при потребі, направлення до відповідних фахівців з метою надання допомоги;
·
вивчення соціальних умов розвитку дитини з ООП;
·
соціалізація дитини з ООП, адаптація її у новому колективі;
·
інформування дитини з ООП та її батьків про мережу закладів
позашкільної освіти, залучення дитини до участі в гуртках, секціях з
урахуванням її можливостей;
·
надання рекомендацій учасникам освітнього процесу щодо шляхів
ефективної інтеграції дитини з ООП в колектив однолітків, формування
позитивного мікроклімату в дитячому колективі, подолання особистісних,
міжособистісних конфліктів;
·
захист прав дитини з ООП, за відповідним дорученням представлення
її інтересів у відповідних органах та службах.
Вчителі-дефектологи (вчитель-логопсд,
сурдопедагог, тифлопедагог, олігофренопедагог), вчитель-реабілітолог:
·
надання корекційно-розвиткових послуг дитині з ООП, згідно ІПP;
·
моніторинг досягнень у відповідній сфері розвитку дитини, згідно
ІПР;
·
надання рекомендацій педагогічним працівникам щодо особливостей
організації освітнього процесу, реалізації корекційно-розвиткових цілей в
процесі навчання, технології для досягнення кінцевих цілей навчання, визначених
в ІПР та застосування адаптацій (модифікацій);
·
консультативна робота з батьками дитини з ООП;
Вчитель початкових
класів (класний керівник), вчителі предметів:
·
забезпечення освітнього процесу дитини з ООП з урахуванням
особливостей її розвитку та ІПP;
·
підготовка інформації для учасників засідання Команди супроводу
про особливості навчально-пізнавальної діяльності дитини з ООП, її сильні
сторони та потреби; результати виконання дитиною навчальної програми/освітнього
плану;
·
участь у підготовці індивідуального навчального плану дитини з
ООП;
·
розробка індивідуальної навчальної програми в закладі загальної
середньої освіти та індивідуального освітнього плану в закладі дошкільної
освіти;
·
визначення спільно з іншими педагогічними працівниками рівня
Досягнення кінцевих цілей навчання; передбачених ІПP;
·
створення належного мікроклімату в колективі;
·
надання інформації батькам про стан засвоєння навчальної
програми/освітнього плану дитиною з ООП.
Асистент вчителя:
·
спостереження за дитиною з метою вивчення її індивідуальних
особливостей, схильностей, інтересів та потреб;
·
участь в організації освітнього процесу дитини з ООП;
·
участь у розробці ІПP;
·
участь у підготовці індивідуального навчального плану та індивідуальної
навчальної програми;
·
адаптація освітнього середовища, навчальних матеріалів відповідно до
потенційних можливостей та з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку
дитини з ООП;
·
оцінка спільно з вчителем рівня досягнення кінцевих цілей
навчання, передбачених ІПР;
·
підготовка інформації для учасників засідання Команди супроводу за
результатами спостереження за дитиною щодо її індивідуальних особливостей,
інтересів та потреб;
·
надання інформації батькам, педагогічним працівникам щодо
особливостей розвитку дитини з ООП.
Батьки дитини з ООП:
·
доведення інформації про дитину (стиль, спосіб навчання, успіхи,
труднощі у виконанні домашніх завдань);
·
прийняття участі у роботі Команди супроводу, в тому числі
залучення до складання ІПP;
·
створення умов для навчання, виховання та розвитку дитини.
Медичний працівник
закладу освіти:
·
інформування учасників Команди супроводу про стан здоров’я дитини
та її психофізичні особливості;
·
за необхідністю, здійснює збір додаткової інформації від батьків,
закладу охорони здоров’я щодо стану здоров’я дитини.
VI. Організація роботи Команди супроводу
1. Загальне керівництво Командою супроводу дітей
з ООП покладається на заступника директора з навчально-виховної роботи, який несе відповідальність за виконання
покладених на Команду завдань та розподіл функцій між її учасниками.
2. Робота Команди супроводу здійснюється в межах
основного робочого часу працівників.
3. Однією з організаційних форм діяльності
Команди супроводу є засідання її учасників, яке проводиться не менше трьох
разів протягом навчального року.
За потреби скликаються позачергові засідання. Ініціювати позачергове засідання Команди
супроводу може будь-хто з її учасників.
4. Головою засідання Команди супроводу є заступник
директора з
навчально-виховної роботи.
5. Рішення засідання Команди супроводу приймаються
за результатами колегіального обговорення інформації кожного її учасника
відкритим голосуванням (за умови присутності на засіданні не менше 2/3 від
загального складу).
6. Рішення засідання Команди супроводу
оформляється протоколом, який веде секретар засідання. Протокол засідання
підписується головою, секретарем та всіма учасниками засідання.
7. Секретар призначається із числа складу
постійних учасників Команди супроводу.
VII. Організація надання психолого-педагогічних та
корекційно-розвиткових послуг дитині з особливими освітніми потребами
1. Відповідно до висновку ІРЦ (ПМПК),
індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (за наявності),
результатів понятого-педагогічного вивчення дитини Команда супроводу складає
індивідуальну програму розвитку дитини з ООП впродовж 2-х тижнів з моменту
початку освітнього процесу.
ІПР погоджується батьками та затверджується
керівником закладу освіти.
2. Команда супроводу переглядає ІПР з метою її
коригування та визначення прогресу розвитку дитини двічі на рік (у разі
потреби частіше).
3. Відповідно до особливостей розвитку дитини з
ООП Команда супроводу розробляє індивідуальний навчальний план та індивідуальну
навчальну програму.
4. Команда супроводу визначає способи адаптації
(у разі необхідності модифікації) освітнього середовища, навчальних матеріалів
відповідно до потенційних можливостей та з урахуванням індивідуальних
особливостей розвитку дитини з ООП.
5. Надання психолого-педагогічних та
корекційно-розвиткових послуг здійснюється шляхом проведення індивідуальних і
групових занять.
6. У разі виникнення труднощів у реалізації ІПР
Команда супроводу звертається до фахівців ІРЦ щодо надання методичної допомоги.
7. Команда супроводу формує та узгоджує з
батьками розклад корекційно-розвиткових занять дитини з ООП.
8. Корекційно-розвиткові заняття згідно з ІПР
проводяться педагогічними працівниками закладу освіти та (або) залученими
фахівцями ІРЦ, інших установ/закладів, фізичними особами, які мають право
здійснювати освітню діяльність у сфері освіти.
Посадова
інструкція асистента вчителя
1. Загальні положення
1.1. Асистент учителя повинен мати вищу
педагогічну освіту та пройти
курсову підготовку щодо роботи в умовах інклюзії.
1.2. Асистент учителя безпосередньо
підпорядковується заступнику
директора з навчальної роботи, працює у співпраці з класним керівником і
вчителями інклюзивного класу.
1.3.У своїй діяльності асистент учителя керується
Конституцією та чинним законодавством України, Указами Президента України,
рішеннями Кабінету Міністрів України, органів управління освітою всіх рівнів з
питань освіти і виховання учнів, запровадження інклюзивної освіти, правилами та
нормами охорони праці, санітарно-технічним, техніки безпеки і пожежної безпеки,
а також Статутом і локальними правовими актами школи (в тому числі Правилами
внутрішнього трудового розпорядку, наказами, розпорядженнями директора, цією
посадовою інструкцією), трудовим договором (контрактом).
1.4.Асистент учителя дотримується
конвенції ООН про права дитини.
2. Завдання та
обов'язки
2.1.Асистент учителя забезпечує соціально-педагогічний
супровід дитини з особливими освітніми потребами: разом із учителем класу
виконує навчальні, виховні, соціально-адаптаційні заходи, запроваджуючи
ефективні форми їх проведення, допомагає дитині у виконанні навчальних завдань,
залучає учня до різних видів навчальної діяльності; у складі групи фахівців
бере участь у розробленні та виконанні індивідуальної програми розвитку дитини;
адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей
навчально-пізнавальної діяльності дитини з особливими освітніми потребами.
2.2.Асистент учителя дотримується педагогічної етики,
поважає гідність особистості дитини, захищає її від будь-яких форм фізичного
або психічного насильства. Постійно підвищує свій професійний рівень,
педагогічну майстерність, загальну культуру.
2.2. Асистент учителя здійснює функції:
■ організаційну: допомагає в організації навчально-виховного
процесу в класі з інклюзивним навчанням; надає допомогу учням з особливими
освітніми потребами в організації робочого місця; проводить спостереження за
дитиною з метою вивчення її індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів
і потреб; допомагає концентрувати увагу, сприяє формуванню саморегуляції та
самоконтролю учня; співпрацює з фахівцями, які безпосередньо працюють із
дитиною з особливими освітніми потребами та беруть участь у розробленні
індивідуальної програми розвитку; забезпечує разом з іншими працівниками
здорові й безпечні умови навчання, виховання та праці. Веде встановлену
педагогічну документацію;
■ навчалъно-розвиткову: співпрацюючи з учителями інклюзивного класу, надає освітні послуги,
спрямовані на задоволення освітніх потреб учнів; здійснює
соціально-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами, дбає
про професійне самовизначення та соціальну адаптацію учнів; сприяє розвитку
дітей з особливими освітніми потребами, поліпшенню їхнього психоемоційного
стану; стимулює розвиток соціальної активності дітей, сприяє виявленню та
розкриттю їхніх здібностей, талантів, обдарувань шляхом їх участі у науковій,
технічній, художній творчості; створює
навчально-виховні ситуації, обстановку оптимізму та впевненості у своїх
силах і майбутньому;
■ діагностичну: разом із групою фахівців, які
розробляють індивідуальну програму розвитку, вивчає особливості діяльності та
розвитку дітей з особливими освітніми потребами, оцінює навчальні досягнення
учня; оцінює виконання індивідуальної програми розвитку, вивчає та аналізує
динаміку розвитку учня;
■ прогностичну: на основі вивчення актуального та
потенційного розвитку дитини бере участь у розробленні індивідуальної програми
розвитку;
■ консультативну: постійно спілкується з батьками,
надаючи їм необхідну консультативну допомогу; інформує вчителя класу та батьків
про досягнення учня.
3. Повинен знати:
■ основи законодавства України про
освіту, соціальний захист;
■ міжнародні документи про права
людини й дитини;
■ державні
стандарти освіти;
■ нормативні документи з питань
навчання та виховання;
■ сучасні досягнення науки і практики
в галузі педагогіки; психолого-педагогічні дисципліни;
■ особливості розвитку дітей з
особливими освітніми потребами різного віку;
■ ефективні методи, форми та прийоми
роботи з дітьми, застосовуючи індивідуальний та диференційований підхід;
■ рівні адаптації навчального та
фізичного навантаження;
■ методи використання сучасних
технічних засобів і обладнання;
■ основи роботи з громадськістю та
сім'єю;
■ етичні норми і правила організації навчання
та виховання дітей;
■ норми та
правила ведення педагогічної документації.
4. Повинен уміти:
■ застосовувати професійні знання в практичній
діяльності,
здійснювати педагогічний супровід дитини з особливими освітніми
потребами в умовах інклюзивного навчання;
■ разом з іншими фахівцями складати та реалізовувати
індивідуальну
програму розвитку дитини;
■ вести спостереження й аналізувати
динаміку розвитку учня; налагоджувати міжособистісні стосунки між усіма
суб'єктами навчально-виховної діяльності;
■ займатися посередницькою діяльністю
у сфері виховання та соціальної допомоги.
5. Відповідальність
5.1. У визначеному законодавством України
порядку несе відповідальність
за:
■ збереження життя та здоров'я учня з ООП під час його
перебування в навчальному закладі;
■ дотримання прав і свобод учня.
5.2.За невиконання чи неналежне виконання без поважних
причин Статуту і Правил внутрішнього розпорядку навчального закладу,
розпоряджень директора та інших локальних нормативних актів, посадових
обов'язків, установлених цією Інструкцією, асистент учителя несе
відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством.
5.3.За застосування, у тому числі одноразово, методів
виховання, пов'язаних з фізичним і/чи психічним насиллям над особистістю учня,
а також скоєння іншого аморального вчинку, асистент учителя може бути
звільнений з посади відповідно до трудового законодавства і Закону України «Про
освіту».
5.4. За нанесені навчальному закладу чи
учасникам навчально-виховного
процесу збитків у зв'язку з виконанням (невиконанням) своїх посадових
обов'язків асистент учителя несе матеріальну відповідальність у порядку і в
межах, визначених трудовим законодавством.
6. Взаємовідносини
6.1. Працює в режимі виконання
встановленого йому навчального
навантаження відповідно до розкладу навчальних і корекційно-розвиткових
занять, бере участь в обов'язкових планових загально-шкільних заходах; під
керівництвом учителя, у класі якого працює, планує діяльність, яка визначена
його посадовими обов'язками.
6.2. Під час відсутності учня з ООП, за яким
закріплений, асистент учителя
може залучатися адміністрацією до психолого-педагогічного супроводу інших
учнів класу, де працює асистент, або учнів з ООП інших класів. За необхідності
щороку учні, якими опікується асистент учителя, можуть змінюватися.
6.3. Під час канікул, які не збігаються з
відпусткою, залучається
адміністрацією до педагогічної, методичної чи організаційної діяльності в межах
часу, який не перевищує навчальне навантаження до початку канікул.
6.4. Одержує від адміністрації матеріали
нормативно-правового й
організаційно-методичного характеру, ознайомлюється з відповідними
документами.
6.5. Систематично обмінюється інформацією
з питань інклюзивного
навчання, які належать до його компетентності, з адміністрацією, учителями, з
якими співпрацює, з практичним психологом, батьками дитини з ООП, іншими
учасниками навчально-виховного процесу.
Для дітей з ООП розробили типологію освітніх труднощів і рівні підтримки у навчанні
Визначено категорії освітніх труднощів, які можуть виникати у школярів і вихованців дитсадків з особливими освітніми потребами, а також рівень необхідної підтримки для кожної з категорій. Проєкт постанови Кабміну про затвердження відповідних документів оприлюднений для громадського обговорення на сайті МОН. Пропозиції та зауваження до проєкту (Проєкт постанови КМУ) приймаються до 30 грудня на е-мейл: inclusion@mon.gov.ua.
Згідно з документом, під освітніми труднощами розуміються труднощі у навчанні, які впливають на процес здобуття освіти та рівень результатів навчання дітей відповідного року навчання у відповідному закладі освіти.
«Рівень підтримки в освітньому процесі в інклюзивних класах (групах) закладів освіти – обсяг тимчасової або постійної підтримки в освітньому процесі учнів з особливими освітніми потребами відповідно до їхніх індивідуальних потреб», – зазначено у проєкті.
Зокрема, визначено такі категорії освітніх труднощів:
- інтелектуальні труднощі;
- функціональні (сенсорні, моторні, мовленнєві);
- фізичні;
- навчальні;
- соціоадаптаційні (особистісні, середовищні труднощі) або соціокультурні (взаємодія з представниками осередків окремих культур, отримання інформації засобами жестової мови тощо).
Щодо кожної категорії передбачено п’ять рівнів підтримки дитини з ООП в освітньому процесі. Підставою для надання такої підтримки є висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, наданий інклюзивно-ресурсним центром, та заява одного з батьків чи інших законних представників дитини.
Для більш детального ознайомлення завантажте документи:
Категорії (типологію) освітніх труднощів у осіб з особливими освітніми потребами – Додаток 1
Рівні підтримки в освітньому процесі осіб з особливими освітніми потребами в інклюзивних групах закладів дошкільної освіти – Додаток 2
Рівні підтримки в освітньому процесі осіб з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах закладів загальної середньої освіти – Додаток 3
Зміни до Положення про інклюзивно-ресурсний центр – Додаток 4
Перелік документів з організації індивідуального навчання, які повинні бути
в навчальному закладі:
1.
Нормативно-правові,інструкційно-методичні
документи.
2.
Накази про зарахування учня (учениці) до
школи, переведення із класу в клас.
3.Особова справа:
·
заява батьків або осіб, які їх
замінюють;
·
довідки ЛКК , або витяг з протоколу
психолого-медико-педагогічної консультації;
·
копії посвідчень про інвалідність;
·
індивідуальна програма реабілітації
дитини-інваліда;
·
медичні карти;
·
копії свідоцтв про народження.
4.Погодження відділу
освіти про організацію індивідуального навчання.
5.Рішення
педагогічної ради школи.
6.Наказ по школі про
організацію індивідуального навчання.
7.Тижневе навантаження
педагогічних працівників.
8.Індивідуальний
робочий навчальний план.
9.
Календарні та поурочні плани вчителів.
10.
Матеріали контролю за якістю та
результативністю індивідуального навчання:
— записи в
книзі наслідків внутрішньо шкільного контролю;
— накази в книзі з
основної діяльності;
— записи в книзі
протоколів засідань педагогічної ради;
— матеріали нарад при
директору тощо.
11.
Матеріали роботи практичного психолога.
12.
Журнали обліку індивідуальних занять з
учнями.
13.
Матеріали роботи з батьками, діти яких
навчаються на індивідуальній формі класу.
Річний план роботи асистента вчителя.
І. Організаційна та
навчальна робота
|
№п/п |
Зміст роботи |
Дата |
|
1. |
Спільно з вчителем організовувати інклюзивне
середовище класу (класний менеджмент) |
Протягом року |
|
2. |
В умовах
дистанційної освіти організовувати спільно з учителем он-лайн навчання
(уроки, виховні бесіди, тощо) |
В умовах
дистанційного навчання |
|
3. |
Здійснювати спостереження за дитиною в
різних моментах шкільного життя (на уроці, під час спілкування з однолітками
на перерві, в ігрових моментах). |
Протягом року |
|
4. |
Здійснювати у процесі підготовки до уроків
разом з учителем адаптації навчального матеріалу, відповідати за розробку
індивідуальних завдань і роздаткових матеріалів для дітей із ООП (при
дистанційному навчанні - так само (контролювати об'єм матеріалу, час на
виконання) |
Протягом року |
ІІ.Співпраця з
учителями, практичним психологом, логопедом
|
№п/п |
Зміст роботи |
Дата |
|
1. |
Разом із групою фахівців, які розробляють
індивідуальну програму розвитку, вивчати особливості діяльності і розвитку
дітей з особливими освітніми потребами. |
Протягом року |
|
2. |
Співпрацювати на уроках із класним
керівником. |
Протягом року |
|
3. |
Співпрацювати з практичним психологом, логопедом, соціальним
педагогом. |
Протягом року |
|
4. |
Разом із групою
фахівців, які розробляють індивідуальну програму розвитку, провести
моніторинг розвитку учня з ООП.
|
Грудень Травень
|
ІІІ.Робота з батьками
|
№п/п |
Зміст роботи |
Дата |
|
1. |
Залучення батьків до шкільного життя. |
Протягом року |
|
2. |
Постійно спілкуватися з батьками, надаючи їм необхідну
консультативну допомогу. |
Протягом року |
|
3. |
Ознайомити батьків з індивідуальною навчальною програмою та
індивідуальною програмою розвитку. |
Вересень |
|
4. |
Інформувати батьків про досягнення учня. |
Протягом року |
ІV. Методична та самоосвітня робота
|
№п/п |
Зміст роботи |
Дата |
|
|
1. |
Опрацювати інструктивно-методичні
рекомендації щодо організації навчання осіб з ООП у закладах загальної
середньої освіти у 2020-2021н.р. |
Вересень |
|
|
2. |
Організувати і провести засідання МО
асистентів вчителів згідно розробленого плану. |
Вересень Грудень Березень травень
|
|
|
3. |
Адаптувати завдання для дітей із ЗПР і порушенням мовлення. |
Протягом року |
|
|
4. |
Аналізувати та вдосконалювати методи навчально-виховної роботи з дітьми з ООП. |
Протягом року |
|
|
5. |
Робота з методичною літературою. Опрацьовувати
новинки методичної літератури для асистентів вчителя. |
Протягом
року |
|
|
6. |
Перегляд
вебінарів з питань самоосвіти на сайтах :«Всеосвіта», «На урок». |
Протягом
року |
|
|
7. |
Підвищувати
кваліфікацію .Проходити онлайн-курси на освітніх платформах Prometheus, EdEra |
Протягом
року |
|
V. Робота
з документацією
|
№п/п |
Зміст роботи |
Дата |
|
1. |
Скласти річний план роботи асистента
вчителя, графік роботи. |
Вересень |
|
2. |
Створити щоденник спостережень розвитку
дитини з ООП. |
Вересень |
|
3. |
Взяти
участь у складанні індивідуальної навчальної
програми. |
Вересень |
|
4. |
Взяти участь у складанні індивідуальної програми розвитку |
Вересень |
|
5. |
Створити
і поповнювати портфоліо учня з ООП. |
Протягом
року |
|
6. |
Спостерігати
за динамікою розвитку пізнавальних
психічних процесів, розвитку
емоційно-вольової сфери. |
Протягом
року |
Протокол №1
Засідання
роботи команди психолого – педагогічного супроводу дітей
з
особливими освітніми потребами
10.09.2021р.
Присутні
-12
Відсутні
-0
Порядок
денний:
1.
Про створення команди психолого-педагогічного
супроводу дітей з особливими потребами.
2.
Про вибори секретаря команди психолого –
педагогічного супроводу дітей з особливими потребами.
3.
Про розробку відповідно до висновку
комплексної психолого – педагогічної
оцінки та за згодою батьків для
дітей з особливими освітніми потребами індивідуальної програми розвитку з
урахуванням навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів.
Слухали:
1. Виступила
заступник директора з навчально-виховної роботи Галина Михайлівна оголосила
мету та завдання роботи в інклюзивних
класах у Раденицькому ЗЗСО І-ІІ ступенів.
Ознайомила присутніх з наказом про
організацію інклюзивного навчання в Раденицькому ЗЗСО І-ІІ ступенів та складом
команд психолого- педагогічного супроводу дітьми з особливими освітніми
потребами, до якої ввійшли:
|
Прізвище імя
по батькові |
Найменування
посади
|
|
Миколаєвич
Г.М. |
Заступник
директора |
|
Марик Л.Є. |
Практичний
психолог |
|
Поцілуйко О.М. |
Класний
керівник |
|
Колишак О.Р. |
Аситсент
вчителя |
|
Поцілуйко О.М. |
Аситсент
вчителя |
|
Довгун Н.Т. |
Вчитель
математики |
|
Марик Л.Є. |
Вчитель
української мови та літератури |
|
Тимчишин М.В. |
Вчитель
зарубіжної літератури та інформатики |
|
Дебера З.М. |
Вчительприродознавства |
|
Миколаєвич
М.В. |
Вчитель з
основ здоровя та образотворчого мистецтва |
|
Шибунько Н.О. |
Вчитель
історії України |
|
Голець В.Ю. |
Вчитель
фізичної культури |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Немає коментарів:
Дописати коментар