вівторок, 23 лютого 2021 р.

 

Що робити щоб діти не стали учасниками групи смерті?

Як поводити себе батькам?  –  7 ПОРАД   від психолога

1.     Насамперед поставте дитині нейтральне питання – мовляв, чув/ла, що зараз популярні ігри на зразок «Виклик стрибка», «Момо»?. І послухайте, що дитина вам розповість. Якщо дитина нічого про гру не знає – добре (тут головне не вдаватися в подробиці, щоб не розбудити в ньому цікавість). Якщо знає, уважно слухайте розповідь. Якщо в ній багато подробиць і деталей, про які не пишуть в мережі, то є ризик, що ваша дитина вже в грі. Також має насторожити, якщо син чи дочка розказують про подружку, що бере участь в грі – цілком ймовірно, що він обманює і грає сам.

2.     Немає сенсу говорити, що такі ігри небезпечні – на підлітків це вже не діє. Набагато ефективніше сказати, що ними маніпулюють. Для них буде відкриттям, що людина, що загрожує їхнім рідним, швидше за все, хвора і живе в іншому місті або навіть країні. І її завдання – не вбити батьків, а змусити дитину виконати її волю.

3.      Завдання вашої розмови – навчити підлітка мислити критично і питати себе про мету того чи іншого вчинку, обмірковувати все, що з ним відбувається.

4.      Багато батьків в паніці вирішують встановити тотальний контроль над дитиною – забрати телефон, закрити вдома і т.д. У цьому теж немає сенсу – в XXI столітті підліток, якщо захоче, завжди знайде гаджет і доступ в мережу. Чим більше його обмежувати – тим більше способів обійти заборони буде знаходитися. Ваше завдання – не контролювати, а дати підтримку, щоб дитина прийшла до вас з проблемою, а не приховувала її до останнього.

5.     Зараз як ніколи важливий емоційний зв’язок з дитиною. Більше обіймайте її, розповідайте, що в її віці теж помилялися, встрявали в якісь небезпеки, і вам допоміг хтось із дорослих. Дитині важливо розуміти, що навіть його «ідеальні» батьки теж оступалися, і це нормально, так само як і нормально просити допомоги у інших. Якщо розумієте, що зараз дитина вас не сприймає, попросіть її говорити з тим з дорослих, кому він довіряє – шкільним психологом, родичем і т. д.

6.     Навіть якщо ви впевнені, що у вашій родині все добре, зайва пильність не завадить. Подібні ігри – той випадок, коли вторгнення в приватне життя сина чи дочки виправдані. Переглядайте їх телефони та сторінки в соцмережах – але в присутності дитини. Цікавтеся у самої дитини, з ким вона там дружить, які групи цікаві і т.д.

7.     Якщо розумієте, що дитина таки в грі, будьте обережними з емоціями контролю. Проявіть інші емоції – заплачте, покажіть, як сильно ви засмучені і як за неї хвилюєтеся. Обов’язково підключайте тата, у розмові з дочкою батькові треба знайти, за що її похвалити, а з хлопчиками краще говорити в дусі «Давай поговоримо як чоловік з чоловіком, що ми (саме ми!) можемо зробити в цій ситуації». Якщо тата немає, попросіть поговорити того, кому дитина довіряє – дядька, чоловіка сестри і т.д.  Батькам потрібно  більше уваги приділяти  своїм дітям, незалежно від віку. Спілкуватися, цікавитися їхніми  справами та зрозуміти, що діти цікавляться і заходять на різні сайти, так як і дорослі. Лише родинний затишок, тепло та любов допоможе дітям не піддатися на ігри невідомих.

 

 

пʼятницю, 19 лютого 2021 р.

 

Відповідно до плану роботи методичного об’єднання практичних психологів та соціальних педагогів 18 лютого 2021 року у Раденицькому ЗЗОС практичним психологом Марик Л.Є. було проведено велнес-тренінг для  колег на тему «Емоційна компетентність. Ресурси минулого, теперішнього, майбутнього. Компетентність у часі» на платформі  ZOOM.

           Метою велнес-тренінгу є розвиток емоційної компетентності, досягнення осмисленої гнучкості в управлінні власними емоційними реакціями та інших, що дозволяє усвідомлено рухатися в світі емоційного вибору. Велнес-тренінг спрямований на розвиток внутрішньоособистісних емоційних компетенцій і міжособистісних. Важливим аспектом заняття є підвищення толерантності до невдач та невизначеності

          Під час велнес-тренінгу використовувалися такі методи роботи:  міні-дискусії, фасилітація,   шерінг, практичні методи, творча праця, мотивувальний контроль.

На   занятті психолог запропонувала учасникам попрацювати з арт-терапевтичними техніками: виклику бажаних емоцій; минуле, теперішнє, майбутнє; порекомендувала створити «скриньку радості».

  По завершенню роботи практичні психологи і соціальні педагоги поділитися власними враженнями та відгуками про  проведений велнес-тренінг.

  Така форма роботи сприяє обміну досвідом, визначенню пріоритетів  власної професійної діяльності та професійному зростанню в цілому.